 |
| Взимку навіть машині потрібні відповідні аксесуари. Особливо коли за вікном -20 градусів. Адже такі температури, та й погодні умови, будь то сніг чи ожеледиця, негативно впливають на роботу автомобіля. Що ж робити в такій ситуації? |
Шини
Для зимової пори роки виробники маркують шини M+S (Mud+Snow — «Бруд+Сніг»), Winter («Зима») або W. Оптимально брати шини вужчі за ті, якими ви користуєтесь у теплу пору року. Звісно, що треба враховувати дозволений для вашого автомобіля діапазон. Для кращого зчеплення із дорогою, аби авто протисло снігову кашу та дісталося твердого покриття, як підтверджують закони фізики, потрібні вузькі шини.
Шиповані шини — найліпші для пересування снігом та льодом, але у випадку безсніжної або малосніжної зими (як це було до середини січня поточного року) не гірше працюватиме і нешипована гума. Річ у тім, що при гальмуванні «на шипах» за відсутності снігу зростає ймовірність заносу, збільшується гальмівний шлях. Зрозуміло, що там, де снігу намело побільше (як ото зазвичай у Карпатах), необхідно мати шипи.
Двигун
Стандартна зимова проблема — запуск двигуна. І хоча частіше із нею стикаються власники машин із карбюраторним двигуном, але за нинішніх морозів й інжекторний мотор може не підкоритися. Причина зрозуміла — мало, що загусло, падіння ємкості акумулятора та погане випаровування пального.
Зазвичай для швидкого запуску в нас використовують автономний підігрівач на рідкому пальному. Він працює на бензині або дизелі (дивлячись, який у вас автомобіль) і розігріє його за чверть години. При цьому витрати пального становитимуть лише 200 грам. Такі підігрівачі здебільшого комплектуються, окрім таймера, пристроєм дистанційного керування. Користь від їх використання двояка — додатково вони збільшують ресурс двигуна.
Мастило
Чомусь мастило в нас звикли змінюють в залежності від пробігу автівки, а не від сезону. Враховуючи, що як найчастіше заміну проводять двічі на рік, то чому б це не зробити якраз напередодні зими?
Зрозуміло, що наразі на ринку абсолютна більшість мастил позасезонні, але й зими бувають різні. Найпростіший приклад, цьогорічна, до Йордані та після. Коли виробник пропонує продукт, то не дуже й зрозумієш, чи враховані екстремальні погодні умови. Тому, окрім банального дотримання інструкції з використання мастила, можна, аби підстрахуватися, використати простий метод. Назвемо його «правилом 35».
До маркування моторного мастила повинно входити позначення його в’язкості за шкалою SAE, для прикладу — 15W—40. Цифри та літера означають, що мастило відповідає вимогам, які висуваються до зимового продукту класу 15W, а у теплу пору року — літним мастилам класу 40. До чого тут «правило 35»? Якщо його відняти від зимового індексу в’язкості (у нашому прикладі — 15), матимемо — 20. Це, так звана, гранична температура прокачуваності. Або умова, за якими мастило матиме властивість текучості зберігаються Тобто нашим обраним продуктом варто користуватися до температури — 20 градусів за Цельсієм. Зрозуміло, чим меншим зимовий індекс, тим за нижчої температури можна використовувати мастило. Скажімо, при — 30 варто заливати 5W.
